Розвиток географічних компетентностей у дослідницькій діяльності учнів

Сучасне інформаційне суспільство поставило перед школою складне й відповідальне завдання – виховання творчої особистості, готової до конкуренції в умовах ринкової економіки, тобто створення та реалізація моделі успішного, компетентного та конкурентноздатного випускника школи.

На запит суспільства з 01.09.2012 року набрав чинності компетентнісний підхід до формування змісту та організації навчального процесу, який покладено в основу Державного стандарту повної загальної середньої освіти, навчальних програм, Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. У Державному стандарті базової і повної середньої освіти зазначено, що «особлива увага приділяється практичній і творчій складовій навчальної діяльності». [2]

Мета школи – формування ключових компетентностей:

•  уміння вчитись;
• уміння спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами;
• математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки;
• соціальна компетентність;
• загальнокультурна компетентність;
• здоров’язберігаюча компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• громадянська компетентність;
• підприємницька компетентність. [2]

Сучасна шкільна географічна освіта набуває практичного спрямування у формуванні в учнів просторового уявлення про земну поверхню та розвиток умінь усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних та екологічних подіях, що відбуваються в державі та світі. 

Навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з географії (6-9 класи) передбачено формування наступних компетенцій:

• навчально-пізнавальної;

• інформаційної;
• картографічної;
• комунікативної;
• загально-культурної;
• ціннісно-смислової;
• соціально-професійної;
• толерантного ставлення і поваги до інших народів та культур.[7]

У формуванні географічних компетенцій необхідно дотримуватися компетентнісного, особистісного зорієнтованого і діяльнісного підходів. Діяльнісний підхід – спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності. Компетентнісний підхід – формування здатності застосовувати набутті знання, уміння, досвід в конкретних навчальних і життєвих ситуаціях. Особистісно зорієнтований підхід – спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності в спілкуванні та партнерства в навчанні.[2]

Науковці та практики відзначають, що формування компетентної особистості, здатної до саморозвитку, самовдосконалення найбільш повно реалізується у процесі розвитку творчої діяльності учня (рис.1). [3]

Удосконалення освітнього процесу з позицій компетентнісного підходу полягає в тому, щоб навчити учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях. Набуттю географічної компетентності сприяє дослідницький підхід у навчанні. Метою дослідницької діяльності школяра є набуття досвіду дослідження як універсального способу освоєння дійсності, розвитку здатності до дослідницького типу мислення, активізації особистісної позиції учня в освітньому процесі на основі придбання суб’єктивно нових знань (самостійно отриманих знань, які є новими і особистісно значимими для конкретного учня).[4]

Рис. 1. Модель компетентнісно-спрямованого процесу

В своїй педагогічній діяльності я активно застосовую проектну технологію, оскільки вона є досить ефективною у формуванні усього набору компетентностей: ключових, міжпредметних, галузевих. Проектне навчання – це особистісно орієнтоване навчання, дослідницьке навчання, творче навчання, критичне навчання, групове навчання, інтегроване навчання.

З метою поглиблення практичної спрямованості у викладанні географії я дотримуюсь краєзнавчого принципу. Можливості географічного краєзнавства багатогранні. Воно всебічно розвиває світогляд учнів, прищеплює їм навички дивитися на світ очима дослідника, допомагає конкретизувати найскладніші абстрактні поняття, зробити їх доступнішими, більш життєвішими. Завдяки краєзнавчим спостереженням відбувається активне засвоєння учнями навчального матеріалу і набуття ними навичок, необхідних у житті. Розуміння суті явищ – найважливіша умова свідомого засвоєння учнями навчального матеріалу. Реальне життя є надійним засобом унаочнення.                        Відомості про свою місцевість – це та «навчальна лабораторія», яка потрібна учителю географії для «встановлення асоціативних зв’язків між відомими учням фактами з оточуючого середовища та виучуваним програмним географічним матеріалом з метою підвищення якості засвоєння знань».[5] Досвід краєзнавчої діяльності допомагає зв’язати теоретичні знання, набуті в стінах школи з їх практичним застосуванням. У дітей виробляються навички поводження в природі, розвивається спостережливість, уміння виявляти зв’язки і взаємозв’язки у природі, з’являється інтерес до екологічних та господарсько-економічних проблем. Краєзнавчий підхід як метод поглиблення практичної спрямованості використовую на уроках географії з 6 по 9 клас, а також у позаурочній діяльності.

З досвіду розвитку географічних компетентностей

у дослідницькій діяльності учнів

На початку навчального року в ході вивчення географічного курсу «Фізична географія України» з метою формування зацікавленості та розвитку пізнавального інтересу до об’єктів, процесів і явищ у навколишньому середовищі пропоную учням паралелі 8-х класів створити проект «Природничо-наукова скарбничка Канівщини». Форма реалізації проекту: навчальна експедиція до Канівського природничого заповідника. Дидактична мета: випереджувальне навчання. Навчальні цілі та очікувані результати навчання:

• Формування навчально-пізнавальної, інформаційної, комунікативної, ціннісно-смислової,  здоров’язберігаючої компетентностей.
• Пізнання навколишнього середовища через творчу навчальну діяльність і розвиток дослідницьких здібностей.
• Стимулювання інтересу учнів до проблем заповідної справи на Україні і формування емоційно-ціннісних установок щодо довкілля та діяльності в ньому, формування правил поведінки в природі.
• Вдосконалення роботи з метеоприладами та аналітичної обробки метеопоказників.
• Вдосконалення умінь користуватися різноманітними джерелами географічної інформації.
• Вдосконалення навичок роботи в групі.
• Формування умінь роботи з комп’терними технологіями: пошуковими системами, інформаційною мережею Internet, програмами MS Windows, MS Powe Point, MS Excel.
• Формування досвіду проектної діяльності.

Шляхи реалізації проекту:

Перший етап – підготовчий.

Учитель знайомить дітей з особливостями навчальної діяльності у проекті, пояснює сутність навчальної експедиції, як однієї з форм організації і розвитку  навчально-дослідницької діяльності учнів, акцентує увагу на кінцевих результат учнівських досліджень.

В класах формуються творчі групи, які отримують творчі та евристичні завдання. В кожному класі працює творча група «корреспондентський корпус», яка прослідковує усі етапи навчальної експедиції, фотографує і висвітлює особливі моменти дослідницької діяльності класного колективу.

Евристичні завдання:

1. «Різноманітність природних комплексів на території природничого  заповідника, умови їх формування» (унаочнення поняття природно-територіальний комплекс, формування поняття «ландшафт» на прикладі ландшафтної місцевості, ландшафтного урочища, ландшафтної фації; систематизація знань про компоненти природи, їх взаємозв’язок у навколишньому середовищі;  природні та антропогенні ландшафти).
2. «Канівські гори, умови їх формування» (поглиблення і систематизація знань тектонічної будови земної кори, форм рельєфу; виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу; зміна форм землі під дією зовнішніх процесів).
3. «Водна ерозія, її прояв і наслідки на території Канівського природничого заповідника» (поглиблення і систематизація знань про водно-ерозійні форми рельєфу, умови їх формування; способи запобігання їх негативному прояву на місцевості).
4. «Музей природи як об’єкт природної скарбнички Канівщини» (опис і наукове значення музейної експозиції Канівського природничого заповідника).
5. «Метеоспостереження й аналітична обробка метеопоказників» (удосконалення навичок спостереження за погодою; робота з метеоприладами на метеомайданчику Канівського природничого заповідника; аналітична обробка метеопоказників за період 2004-2014 років).
6. «З історії заповідної справи Канівщини» (поглиблення знань про категорії природоохоронного фонду України; історія формування та особливості функціонування Канівського природничого заповідника).

Важливим моментом підготовчого етапу навчальної експедиції є робота учнів з різноманітними джерелами географічної інформації з метою заочного ознайомлення з досліджуваними природними об’єктами, процесами і явищами. Таким чином, вже на підготовчому етапі діти роблять свої перші «відкриття» і діляться ними з своїми однокласниками. Також, з метою організації ефективної індивідуальної роботи кожного учня, необхідно організувати розподіл обов’язків між членами творчих груп.

Другий етап – експедиційний.

Під час навчальної експедиції учні працюють з науковцями Канівського природничого заповідника, який є науковим підрозділом Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Діти мандрують по «екологічній стежці» природничого заповідника, працюють на метеомайданчику, відвідують музей природи, беруть інтерв’ю у науковців згідно своїх творчих завдань, збирають необхідні для виконання проекту матеріали, враження, ведуть спостереження, фотографують.

Третій етап – дослідний.

Творчі групи обговорюють і виділяють головне проблемне питання поставленого завдання, складають план дослідження, систематизують і узагальнюють зібрану інформацію згідно плану з метою розкриття теми дослідження, формулюють власні висновки. Результатом діяльності групи є написання навчально-дослідницької роботи і створення електронної презентації.

Четвертий етап – звітний, рефлексивний.

Організація виставки фото звітів за матеріалами навчальної експедиції по Канівському природничому заповіднику. Проводиться науково-практична конференція «Природничо-наукова скарбничка Канівщини», в ході якої кожен учень оцінює особисту значимість даної навчальної експедиції і виконаної проектної роботи.

Отже, навчальна експедиція передбачає активну освітню діяльність школярів, в тому числі дослідницького характеру, стимулює пізнавальні потреби і творчість, сприяє формуванню особистісних якостей учнів, робить навчання дієвим, вмотивованим і особистісно спрямованим. Таку форму роботи доцільно організовувати і під час навчальної літньої практики з предмету географія.

Список літератури

1. Бірюкова  Н.В., Швабський О.О. «Організація дослідницької діяльності школярів у процесі вивчення географії засобами інноваційних технологій» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/10_DN_2014/Pedagogica/5_163937.doc.htm
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ru/
3. Євтушевська Т.С. Компетентнісний підхід при викладанні географії у 6 класі/ Т.С. Євтушевська. - Міський методичний кабінет відділу освіти виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області. 2014. – 44с.
4. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій/ Автор-укладач Н.П. Наволокова. -–Х.: Основа, 2009. – 176c.
5. «Краєзнавчий підхід як метод поглиблення практичної спрямованості у викладанні географії» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.marianopil-school.edukit.kr.ua/korisni_posilannya/pinchuk_zhanna_grigorivna/krayeznavchij_pidhid_yak_metod_pogliblennya_praktichnoi_spryamovanosti_u_vikladanni_geografii/
6. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс] – Режим доступу: Shprvo.ck.ua>upload/files/list_1_9_61_08(2).doc
7. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія. 6–9 класи [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ru/
8. Петринка Л. Можливості географії у формуванні основних груп компетентностей учнів/ Л. Петринка// Географія та основи економіки в школі – 2009. - №3. – С. 10-13.