НАЦІОНАЛЬНІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ ЦІННОСТІ У ФОРМУВАННІ НОВОГО УКРАЇНЦЯ

             В статті обґрунтовується виклик часу – формування українських європейських цінностей на шляху інтеграції України до Європейського Союзу.  Автор акцентує увагу на формуванні «нового українця», що діє на основі національних та європейських цінностей засобами національно-патріотичного виховання. Наводяться інноваційні освітні технології та методики, які сприяють саморозвитку й самоактуалізації особистості патріота України.

Ми живемо у складні часи соціальних перетворень і переоцінки цінностей українським суспільством, яке вибороло курс на інтеграцію з Європейським Союзом, на поглиблення економічних і культурних взаємовідносин. Викликом часу є формування українських європейських цінностей, їх реальне сприйняття.

Європейські цінності, які вони?

Ці цінності зазначені в Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу, прийнятої 7 грудня 2000 року: повага гідності, свобода, демократія, рівність, правова держава, солідарність, дотримання прав людини. [11] Ці цінності засновані на духовній, моральній, історичній спадщині народів Європи. Секрет популярності «європейської моделі» життя в тому, що найважливішою цінністю європейського суспільства є людська гідність, людина як особистість та індивідуум. [10]

Європейські цінності неможливі без так званого «європейського типу громадянина», який є безпосереднім їх носієм. Для нього характерна здатність приймати необхідні рішення та відповідати за них, жити й діяти в певному соціумі, зберігаючи власне самовизначення, зважаючи на власну громадянську позицію; вміння орієнтуватись у політичному, економічному, культурному та правовому контекстах. Він готовий до сприйняття нового; здатний пристосовуватись до ситуації, змінювати напрямки діяльності, володіти декількома європейськими мовами, спілкуватись та взаємодіяти з іншими, поважаючи їх права, культуру, самобутність; вміє коректно розв’язувати конфлікти. [10]

Декілька років тому на замовлення Єврокомісії було проведено опитування європейців «Євробарометр», яке засвідчило вище названі положення. На першому місці серед ідеалів для опитуваних у 27 країнах ЄС виявилися права людини (37%), потім у списку – мир (35%), демократія (34%), верховенство закону (22%), повага до інших культур (17%), солідарність (15%), повага до життя людини(14%), рівність (13%), особиста свобода(11%), толерантність(10%), самовираження (4%), і на останньому місці у переліку цінностей – релігія, яка виявилася важливою для 3% опитаних. [5]

Історія довела, що усі успішні країни – це країни, що прийняли європейські цінності. Саме в Європі були закладені основи сучасного державництва, громадянського суспільства, ефективної ринкової економіки, системи соціальної справедливості. Європейська історія – це історія війн, перемог, технічних досягнень, але передусім – це історія народження ідей, цінностей і великої культури. Саме тому Європа виглядає такою привабливою для "інших світів".

Сучасна Україна прагне інтегруватися до Європейського Союзу, інтегруватися в європейську систему цінностей. Європейкість українського народу засвідчують його кращі ментальні  якості: волелюбність, гідність, любов до життя, патріотизм, сила волі, сила духу, готовність захищати рідну землю. Дослідження реального стану ціннісної системи українського суспільства, які були проведені Інститутом проблем державного управління при Президенті України демонструють тенденції зсуву від цінностей тоталітарної колективності до пріоритетів цінності людини, його свідомості в системі рушійних сил саморозвитку людини.

Серед опитаних українців найбільш високу оцінку отримують такі цінності, як духовність - 73 %, сімейні цінності - 71 %, свобода - 70 %, мир і злагода - 68 %, національно-культурні цінності - 68 %, патріотизм - 67 %. Цінностями другого ешелону виступають: гуманізм - 53 %, матеріальні цінності - 50 %, релігійність - 48 %, християнські цінності - 44 %, європейські цінності - 43 %. Не отримують підтримку українців комуністичні й соціалістичні цінності - 72 %, низької підтримки, капіталістичні - 51 %, американські - 51 %, соціал-демократичні - 47 %. [10]

Реформування в країні потребує оновленого ставлення до цінностей українського народу, формування європейських українських цінностей. Але допоки кожен громадянин нашої держави не почне такі цінності реально поділяти і сповідувати, ми не отримаємо очікуваних результатів.

Перша з цих цінностей – демократія. У свідомості європейців – це символ народовладдя, коли політику держави формує воля більшості. В Україні влада не дослухається до суспільної думки, а наказ чиновника стає сильнішим за волю громади?

Серед ключових демократичних норм Європи – права та свободи людини. Але ця демократична норма досі ніяк не приживеться в Україні. Ми маємо численні привілеї для одних і цинічне ігнорування прав інших.

Якщо римське право – основа європейської цивілізації, то українське "право" часто ігнорує Закон.

Кожен представник влади у Давньому Римі мав чітко визначене коло повноважень і відповідав за свою діяльність. Це і нині є основою сучасної політичної системи Європи. Реальна, а не декларована основа політичної системи України – егоїзм, брехливість, безвідповідальність деяких політиків.

Приватна власність та ринок – це поняття, які у нас і в Європі розуміють по-різному. Цінність і недоторканість приватної власності – запорука економічного зростання європейських країн. Їхня ринкова економіка побудована так, щоб міцнів заможній середній клас – основа держави. Це забезпечує не лише високий рівень життя, але й гарантує соціальний захист людей в Європі, яка і тут є взірцем для багатьох країн світу.

Нам здається неможливим, що багатьом громадянам Євросоюзу вигідно жити, отримуючи соціальну допомогу. Вона забезпечує пристойний рівень життя. Для нас це фантастика! В Україні не можна прожити не лише на соціальну допомогу, а й на зарплату чи пенсію.

В країнах Євросоюзу можна взяти кредит, відкрити свою справу і вести її чесно і з прибутком. В Україні стали нормою рейдерські захоплення підприємств?

Єдина Європа – це готовність йти на розумний компроміс, щире бажання уникнути конфліктів через мовні, культурні, етнічні, конфесійні особливості націй. Цьому нам треба вчитися. [4]

Справжнім початком розбудови сучасної європейської держави з гордою назвою Україна буде сприйняття європейських цінностей, близьких і зрозумілих кожній людині, а потім законодавче і практичне підтвердження, що ми, нарешті, почали розглядати їх як норму життя.

Саме людина, громадянин, «пересічний українець» має стати в центрі державної політики, має бути усвідомленим як головна цінність, найбільше багатство країни.

Державотворення, що відбувається в сучасній Україні, потребує нової педагогіки. Це актуальна проблема, бо від того, які виховні системи будуть запроваджуватись у навчально-виховній системі, які орієнтири в формуванні та становленні особистості будуть прийняті, залежатиме майбутнє України. Орієнтація на європейські стандарти при високій національній свідомості сприятиме істотному цивілізованому успіху нашого суспільства.

Серед найбільш актуальних виховних напрямків сьогодення у формуванні «нового українця»  є патріотичне і громадянське виховання, які закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін. [6]

У «Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді» (додаток до наказу МОН України від 16.06.2015 р. № 641) акцентується увага на формуванні «нового українця», що діє на основі національних та європейських цінностей:

• повага до національних символів;
• участь у громадсько-політичному житті країни;
• повага до прав людини;
• верховенство права;
• толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до релігійних та національно-мовних особливостей;
• рівність всіх перед законом;
• готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України. [6]

Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації. Патріотичне виховання, як складова національного виховання покликане формувати становлення самодостатнього громадянина – патріота України. Військово-патріотичне виховання спрямоване на виховання готовності дітей та молоді до захисту вітчизни.

Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

• утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
• виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
• підвищення престижу військової служби, культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;
• усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
• сприяння набуттю патріотичного досвіду;
• формування толерантного ставлення до інших народів, культур, традицій.
• утвердження гуманістичної моральності ;
• культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;
• формування мовленевої  культури;
• спонукання до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму. [6]

У методичних рекомендаціях щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах запропоновано шляхи реалізації завдань патріотичного виховання засобами шкільних предметів. Так, в процесі вивчення географії шляхами реалізації патріотичного виховання мають стати:

1. Посилення українознавчої спрямованості навчального матеріалу.
2. Реалізація принципу національної спрямованості.
3. Використання виховного потенціалу шкільного краєзнавства.
4. Формування в учнів уявлень про досягнення України в галузі науки, техніки, культури. [7]

          Головною тенденцією патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до свого народу, Батьківщини, держави, нації. Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість. Саме вона спроможна перетворювати почуття в конкретні справи і вчинки.

Освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним. Тому формувати у майбутніх громадян патріотичне мислення, патріотичну свідомість, розвивати інтелект особистості для активної участі в навчально-пізнавальній діяльності, виробляти активну громадську позицію, реалізувати її  в практичній діяльності доцільно засобами технології критичного мислення.

Критичне мислення – складний процес творчого переосмислення понять та інформації. Технологія розрахована на осмислений творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її розв’язання. Технологія розвитку критичного мислення пропонує набір конкретних методичних прийомів, які потрібні для використання на різних рівнях освіти, в різних предметних галузях, видах та формах роботи, надає учневі можливість пізнати себе у процесі набуття знань.

Критичне мислення є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян, які повинні про все мати власну думку і не дозволяти маніпулювати своєю свідомістю.  [1, с.7]  

Особливості критичного мислення:

• Це мислення самостійне, індивідуальне.
• Головним є процес здобуття знань. Інформація є відправним, а не кінцевим пунктом пізнання.
• Критичне мислення починається з усвідомлення проблем через постановку запитань.
• Критичне мислення прагне до переконливої аргументації.
• Критичне  мислення має соціальний характер. Кожна думка перевіряється й обґрунтовується, коли нею діляться з іншими. [8]

Дієвим засобом національно-патріотичного виховання є також проектна діяльність. Метод проектного навчання – це особистісно-орієнтоване навчання, дослідницьке навчання, творче навчання, критичне навчання, групове навчання, інтегроване навчання. [2]

Саме ці інноваційні освітні технології дають можливість виховувати особистість «нового українця», який прагне до саморозвитку й самоактуалізації і є носієм соціального феномену – патріотизму.

Список використаної літератури

1. А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Дж. Макінстер. Технологія розвитку критичного мислення учнів: К.: Плеяди, 2006
2. Д. Кендау, Дж. Доерті, Дж. Йост, П. Куні. Intel. Навчння для майбутнього:К.: Видавнича група ВНV, 2004
3. Європейські цінності і Україна. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://blogs.pravda.com.ua/authors/klitchko/4dd6871d3c6c5/
4. Європейські цінності – основоположні принципи Європейської інтеграції. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lyudmilache.at.ua/blog/evropejski_cinnosti_osnovopolozhni_principi_evropejskoji_integraciji/2014-06-19-4
5. Європейські цінності: реальність чи міф? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.radiosvoboda.mobi/a/25131805.html
6. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді. – Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2015/06/16/naczionalno-patriotichne-vixovannya/
7. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного  виховання у загальноосвітніх навчальних закладах. - Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/content/Освіта/patriotichne-vix-metodichni-19-05-2015.pdf
8. Методи формування та розвитку критичного мислення. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://metodichka.at.ua/publ/teorija_metodika_tekhnologiji/interaktivni_tekhnologiji_navchannja/metodi_formuvannja_ta_rozvitku_kritichnogo_mislennja/2-1-0-18
9. Освітні технології.// за ред. О.Є.Пєхоти:К.: А.С.К., 2002
10. Роль держави в утвердженні європейських цінностей та стандартів в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://buklib.net/books/35885/
11. Хартія основних прав Європейського Союзу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: